Вплив війни на суїцидальну поведінку підлітків в Україні: чому це відбувається і як зменшити ризики

Війна спричиняє довготривалий психологічний тиск, який особливо сильно позначається на підлітках. У цьому віці система саморегуляції ще не сформована, емоції переживаються гостріше, а здатність просити про допомогу часто недостатньо розвинута.

На сьогодні в Україні ризики суїцидальної поведінки серед підлітків зросли, і значна частина цих випадків прямо чи опосередковано пов’язана з наслідками війни.

Дані клінічного дослідження, проведеного на основі госпіталізацій дітей із суїцидальними спробами до реанімаційного відділення НДСЛ «Охматдит» у 2023–2024 роках, підтверджують цю тенденцію:

• депресивний стан став основною причиною суїцидальних спроб;
• булінг і конфлікти в сім’ї також входять у провідні чинники;
• кількість підлітків, які вчинили повторні спроби або потребували повторних консультацій, зросла;
• наймолодшій дитині, яка була госпіталізована після спроби самогубства, — 11 років.

Ці дані дозволяють глибше зрозуміти, як саме війна змінює психіку підлітків і які ризики ми можемо зменшити.

Чому війна підсилює суїцидальні ризики у підлітків

1. Хронічний стрес і відчуття небезпеки

Обстріли, евакуації, переїзди, втрата дому чи школи — усе це формує стан довготривалої тривоги.

Дитячий мозок, який ще дозріває, не має ресурсів для тривалої саморегуляції. У результаті виникає:

• емоційне виснаження;
• втрата мотивації;
• порушення сну;
• когнітивні труднощі.

2. Втрата звичного середовища

Зміни у колі друзів, переривання навчання, відсутність стабільної рутини — порушують почуття безпеки.

Для підлітка «бути з однолітками» — важлива частина ідентичності. Коли підтримувальне середовище зруйноване, зростає самотність, тривога, відчуття непотрібності.

3. Родинні труднощі

За даними дослідження, у значної частини підлітків наявні проблеми в сім’ї: неповні родини, конфлікти, насильство, залежності чи психологічні розлади у батьків.

Війна часто посилює ці фактори:

• хтось із батьків на фронті;
• сім’я переживає фінансову кризу;
• дорослі у стресі, тому не можуть бути емоційною опорою.

4. Депресивні та тривожні стани

Депресія є провідним чинником суїцидальних спроб.Також часто зустрічаються:

• самоушкоджувальна поведінка;
• розлади харчової поведінки;
• тривожні розлади;
• астенічні стани;
• ПТСР-подібні симптоми.

Це важливі елементи, які вказують на необхідність раннього втручання.

Ознаки, на які варто звернути увагу

Підліток рідко прямо говорить про свої переживання. Але його поведінка майже завжди сигналізує про небезпеку.

Емоційні ознаки

• тривога, страхи, панічні реакції;
• апатія, втрата інтересу до звичного життя, діяльності;
• частий плач або раптові спалахи агресії.

Когнітивні ознаки

• песимістичні думки («мене ніхто не розуміє», «я нікому не потрібен»);
• відчуття безвиході;
• нав’язливі думки про смерть.

Поведінкові ознаки

• самоушкодження;
• ізоляція від друзів;
• зміни у сні та харчуванні;
• зловживання медикаментами (це одна з найчастіших форм спроби самогубства).

Соціальні ознаки

• булінг або його наслідки;
• втрата значущих стосунків;
• конфлікти в сім’ї.

Якщо такі прояви тривають довше двох тижнів — це вже тривожний сигнал.

Що можуть зробити дорослі, щоб зменшити ризики

1. Створити безпечний простір для розмови

Не знецінювати, не критикувати, не лякати. Підлітки говорять лише там, де відчувають безпеку.

Ключові фрази, що допомагають:

• «Ти важливий для мене».
• «Твої почуття мають значення».
• «Я тут, і ми будемо шукати вихід разом».

2. Нормалізувати емоції

Пояснити, що тривога, страх, плач, злість — це нормальна реакція на ненормальні обставини.

3. Слідкувати за доступом до медикаментів

Дані дослідження показують: більшість спроб здійснено через передозування медикаментами.

Важливо:

• зберігати ліки у недоступному місці,
• контролювати призначену терапію,
• обговорювати з лікарем будь-які побічні реакції.

4. Вчасно звертатися до психолога або психіатра

Підлітки не «переростають» депресію чи суїцидальні думки.

Фахівець допоможе:

• знизити інтенсивність симптомів,
• опрацювати травматичний досвід,
• навчити навичкам емоційної регуляції,
• допомогти батькам побудувати підтримувальну взаємодію.

5. Залучати підлітка до активностей

Групи підтримки, волонтерство, творчість, спорт, арт-терапевтичні практики — усе це знижує рівень стресу й повертає відчуття контролю.

Коли допомога потрібна негайно

Невідкладне звернення до фахівця потрібне, якщо підліток:

• говорить про бажання померти;
• має план або намір здійснити суїцид;
• здійснює самоушкодження;
• прощається з друзями або роздає важливі для себе речі;
• раптово стає «надто спокійним» після важкого періоду (це може бути ознакою прийнятого рішення).

У таких випадках не можна чекати. Потрібно негайно дзвонити на 112 або до найближчої кризової служби.

Висновок

Війна створила умови, які підсилюють усі наявні ризики для психічного здоров’я підлітків. Однак суїцидальна поведінка — не вирок і не неминучість. Це крик про допомогу, на який можна і потрібно реагувати.

Комплексна підтримка — психологічна, соціальна, сімейна — істотно знижує ризики. За даними дослідження, когнітивно-поведінкова терапія знижує симптоми депресії у 73% підлітків, тривожності — у 68%, покращує емоційну регуляцію у 59% .

Це означає: допомога працює.

Підлітки одужують.

Життя можна повернути.